Окопи : копаємо правильно. Посібник бійця

[0:04]Війна росії та України - це більшою мірою війна артилерії. Більшість жертв серед військових - це результат осколкових поранень внаслідок артилерійських та мінометних атак противника. Окоп - один з найефективніших засобів збереження життя захисників України. Він слугує і вогневою позицією, і простим укриттям від усіх сучасних засобів ураження. Це взводний опорний пункт. Взвод складається з трьох відділень. Кожне з них облаштовує вогневі позиції відповідно до бойової задачі, місцевості, природних умов та наявного озброєння. Взводний опорний пункт - це сукупність всіх вогневих позицій взводу. Обладнані позиції захистять від засобів ураження ворога, а їхня система разом з вогневими засобами сил оборони, створить майже неприступну фортецю. Це відео є вступом до теми фортифікаційні споруди. У наступних відео ми розглянемо кожен елемент окремо. Це російський окупант. Він викопав неглибокий окоп у полі перед посадкою, а також розкидав навколо нього своє сміття. Тому під час злагодженої роботи підрозділів аеророзвідки та артилерії Сил оборони України окупант перетворився на пакет. А це командир підрозділу ЗСУ. Він знає, що місце для окопу треба вибрати так, щоб мати достатній огляд та обстріл у визначеному секторі і не бути помітним для противника. Для кожного бійця потрібно обладнати як основні, так і запасні позиції. Копати окоп під пагорбом - погана ідея, адже позицію буде видно, наприклад, з іншого пагорба. Бажано, щоб окоп був на рівнині всередині лісопосадки. Не потрібно копати його і біля доріг. Дороги є чудовим орієнтиром для ворога. При обладнанні позицій на перехрестях та поблизу доріг потрібно максимально використовувати рельєф та рослинність місцевості. Тож алгоритм дій такий: спочатку окоп копають для стрільби з положення лежачи, глибиною 30 см і на всю довжину тіла. Потім його заглиблюють для стрільби з положень з коліна і стоячи: 60 см і 110 см. Коли вогневі позиції облаштовані, вони з'єднуються між собою траншеями. Що робити, коли ґрунт складний для копання? Копати за допомогою інструментів, що можуть нам допомогти: кирки, сокири та інші інструменти. Лише правильно підготовлена позиція допоможе зберегти життя та завдати максимального ураження ворогу. Стінки окопу мають бути рівними та під кутом до поверхні. Розмір окопу має бути 150 см завглибшки, 180-200 см завдовжки, тобто середня висота людини, і 70 см заввширшки. Для ведення вогню у бруствері влаштовується амбразура по визначеному сектору вогню. Перед амбразурою влаштовується банкет - сходинка для того, щоб на неї стати при веденні вогню. Землю з окопу краще викидати у бік потенційного обстрілу, щоб створити бруствер. Він має бути пологим, 1,5 м завширшки та не дуже високим для того, щоб бути менш помітним для противника. Між краєм виїмки та бруствером варто залишати невеличку смугу, берму, завширшки 30-40 см. У бермі зручно складати гранати перед застосуванням чи підготовлені магазини під час ведення вогню. Також вона дозволить уникнути осипання ґрунту з бруствера всередину окопу. Землю на бруствері потрібно ущільнити, наприклад, вдаряючи лопатою. Просто накидати землі - недостатньо, це ніяк вас не захистить. Якщо під шаром ґрунту є глина, пісок або земля світлого кольору, її треба замаскувати дерном, травою, гіллям або маскувальною сіткою. Земля, що відрізняється за кольором, буде дуже помітна для дронів. Траншея має бути широкою, щоб боєць у спорядженні міг вільно нею пересуватися або переносити необхідні речі. А у випадку поранення побратима, в широкій траншеї його можна швидко евакуювати. Траншея не повинна бути на великих відстанях прямою. Вона повинна бути зигзагоподібною. Такі вигини називаються фасами. Це допоможе підрозділу під час обстрілу не бути враженим від одного влучання. Ворог використовує тактику вогняного валу та зброю заборонену міжнародним гуманітарним правом. Тому українські бійці облаштовують лисячі нори. Лисяча нора має бути такого розміру, щоб в ній можна було поміститися лежачи або підгорнувши ноги. Вона захистить бійця під час обстрілу, наприклад, фосфорними боєприпасами. В окопі також мають бути кишені. Вони захистять голову та ноги бійця, коли він спатиме. А ще там зручно зберігати речі та боєкомплект. Так вони не намокатимуть під дощем та снігом. Важливо, щоби окопи для зберігання боєкомплекту були розташовані у різних частинах позицій відділень та взводу. Це дозволить зберегти більшу частину боєкомплекту підрозділу в разі влучання ворожого боєприпасу в одне з місць зберігання БК. Окоп можна копати у вигляді щілини, а не квадрата чи прямокутника. Щілину простіше накрити гілками та маскувальною сіткою, поки старшина не привезе плівку, скоби та колоди, щоб зробити перекриття. А якщо у щілину влучить снаряд, площа ураження буде меншою. Копай окоп правильно і вчасно. Це врятує життя тобі та твоїм побратимам. У наступному відео ми розглянемо тему бліндаж.