[0:06]Прямо зараз в Ірані відбуваються серйозні протести, які мають всі перспективи поховати режим аятол. Той самий ісламістський режим, який є головним джерелом терористичних загроз для світу одразу після Росії. Е-е, дуже пряма імовірність, що сюди втрутяться Сполучені Штати Америки і знову розпочнуть приносити демократію у вигляді своїх томагавків. Режим не контролює ситуацію і уже є повідомлення, що аятола Хеменей хоче тікати в Москву, приєднатись до Башара Асада в гру в Call of Duty. Сьогодні ми розберемо все, що відбувається в Ірані, але спочатку я дам важливий дисклеймер. Прогнози про падіння ісламського режиму в Ірані, вони з'являються кожен раз, як там виникає якась нова криза, або протести, або військові загострення. Лише за останні три роки було мінімум дві ситуації, коли всі уже ховали режим аятол, але вони вистояли і продемонстрували стійкість перед такими кризами. Навіть я минулого червня, коли була оця 12-денна війна з Ізраїлем, у своїй спільноті забився, що аятола Хеменей не доживе до кінця червня, і, власне, програв. Тому довелось записувати відео в зеленій шубі. До речі, якщо хочете брати участь в таких інтерактивх, доєднуйтесь до нашої спільноти за посиланням в описі на монобазі. Але цього разу ситуація кардинально інша. Є декілька принципових відмінностей між усіма попередніми протестами і попередніми кризами, з якими зіштовхувався Іран, які цього разу дійсно з надвисокою імовірністю можуть призвести до падіння цього режиму і до нового спалаху війни на Близькому Сході. Я сьогодні поясню детально чому, але спочатку ми поговоримо про причини і про перебіг цих протестів. Я Олександр Охватський, політичний оглядач медіа Ґрунт. З вас лайк до цього відео, коментар з найкращими побажаннями режиму аятол і надішліть це відео в ті чати, де ви обговорювали з кимось бажану долю ісламістського режиму в Ірані. Але перед тим, як почнемо, дуже важливе оголошення. Бо кожен із вас всього за 200 гривень може виграти автомобіль Audi, Айфони, Dyson, Apple Watch, PlayStation і інші дорогі призи. Для цього достатньо всього лиш задонатити від 200 грн на хорошу справу. Великий благодійний розіграш від Obmyfi і Азов One для зв'язківців Азову на 10 млн грн. Як це працює? За кожен донат від 200 грн ви автоматично берете участь у розіграшах, і чим більший ваш донат, тим більше шансів. На кожен зібраний мільйон цього збору розігрується EcoFlow Delta 2. Коли зберуться всі 10 млн, відбудеться головний розіграш серед усіх учасників із такими призами: Audi A6, iPhone 17 Pro, iPhone 17 Air, фен Dyson, Apple Watch, PlayStation 5, iPad 11, AirPods Max і AirPods 4. Вже зібрано понад 3 млн грн і залишилось 7. Всі гроші з цього збору підуть на забезпечення зв'язку Азову. Це необхідне обладнання, мобільна майстерня, автотехніка і компоненти для дронів. Стабільний зв'язок на фронті - це база, на якій тримається орієнтування, координація, швидкість і точність усіх дій. Це більше наших збережених життів і менше їхніх життів. Ваш донат допоможе Азову залишатись на зв'язку і виграти вам дуже круті призи. Вся інформація, всі призи, правила і посилання на банку є в Telegram-каналі Obmyfi за ось цим QR-кодом або за посиланням в описі до відео. Саме там будуть всі розіграші і оновлення по цьому збору. Тож переходьте за посиланням, підписуйтесь, донатьте від 200 грн, допомагайте Азову і отримайте шанс виграти реально топові призи. Дякую, друзі, повертаємось до теми. Тож протести в Ірані починались як економічні. Це дуже важливо розуміти, тому що на кінець 2025 року відбулась стрімка девальвація іранської валюти реалу, і зараз його курс становить, увага, 1,4 млн реалів до 1 долару США.
[4:08]Тобто мільярдерів в цій країні, як ви розумієте, дуже багато. Знецінення близько 80% в порівнянні з минулим роком, інфляція загальна зросла на 42%. А інфляція цін на продукти харчування - на понад 70%. І, до речі, ми позавчора обговорювали геніальну економічну політику Ніколаса Мадуро в Венесуелі. Так от вам ще один приклад найкращих практик управління, коли до влади дорвались фанатики з соціалістичними нахилами. Що робить Іран в таких економічних умовах? Як він виводить свою країну з кризи? Правильно, він підвищує ціни на бензин. Який і так покривається субсидіями з державного бюджету. Браво, я просто поплескаю. Тож, все почалось 28 грудня, коли продавці мобільних телефонів, звичайні вуличні торговці вийшли на протест в Тегерані у торговому центрі Алаеддін. І дуже швидко цей протест, по суті, забастовка, переросла в вуличну акцію. Уже наступний день протести перекинулись на великий базар - це центр політичного життя в Ірані, і вони почали поширюватись на інші міста. Плюс розширювалась соціальна група тих, хто виходили. Приєднались ті, хто, в принципі, завжди приєднуються до протестів у всіх країнах - студенти. І дуже швидко до економічних гасел про те, щоби навести порядок з курсом, з цінами, загалом проводити адекватну економічну політику, додались політичні гасла. Наприклад, смерть диктатору. Жінка, життя, свобода. Це гасло протестів 22-го-23-го років, які відбувались в тому числі за права жінок в Ірані. Або гасло "Не Газа, не Ліван, моє життя за Іран". Тобто пряме протиставлення нинішній політиці Ірану, який доводить своїх громадян до злиднів, але натомість витрачає шалені ресурси на авантюри за кордоном, підтримку терористичних організацій по всьому Близькому Сходу, війни в Лівані, війни в Газі і загалом протистояння з Ізраїлем і США. Ну і універсальне гасло - свобода. Але цього разу ситуація унікальна ще й тим, що нарешті з'явились монархічні гасла. Ви пам'ятаєте, що до ісламської революції в Ірані в 1979 році там була монархія, правив шах Пахлеві, який був диктатором, при якому була масштабна корупція, але Іран був такою, якби проамериканською державою в таборі умовного, ну, назвемо його в таборі сил добра часів холодної війни, але це дуже-дуже-дуже велика умовність. І от тоді через економічні всі проблеми іранці вийшли на протести, якими скористались ісламісти і повалили шаха, встановили там ісламську республіку Іран. От цього разу виникають гасла про повернення монархії і повернення шаха на престол. Навіть згадують сина шаха Пахлеві, Реза Пахлеві, який зараз проживає в США. Він формальний спадкоємець іранського трону і претендує на роль іранської опозиції. Окремі протестувальники виступають за те, щоб повернути його до влади. Спочатку іранський режим намагався владнати якось з протестувальниками, вони пробували налагодити діалог, буквально на наступний день президент Ірану Масуд Пезешкіян він закликав уряд, цитата, "дослухатись до законних вимог народу". Уряд запропонував зустрітись з представниками протесту, визначити якісь спільні дії, а на Новий рік навіть відправили у відставку голову Центробанку за те, що він провалив стримування інфляції. Так, наче це просто проблема поганої монетарної політики. Але два моменти: перший - президент в Ірані майже нічого не вирішує, тому що вся влада сконцентрована в руках аятоли, в руках рахбара, верховного їхнього лідера, в даному випадку аятоли Хеменей, якому там уже, здається, 86 років, який уже понад 30 років керує Іраном, і всі інші чиновники, включно з президентом, просто виконавці. Тож не так, щоб у нього є якийсь простір для маневру без погодження з верховною владою, це раз. Два - це все одно не допомогло. Тому що уряд робив вигляд, що людей цікавлять лише економічні питання, і закривав очі на абсолютно домінуючі політичні гасла. Ну і плюс паралельно з цими лицемірними закликами до діалогу, іранська влада розпочала силові розгони протестів. 29 грудня в Тегерані застосували сльозогінний газ, а уже 31 грудня в кількох містах стріляли бойовими набоями. Далі в курдському місті на заході Ірану під назвою Кухдешт пострілом в голову вбили 21-річного Амір Хесама Ходая Ф'ярда. Влада стверджувала, що він був членом молодіжного крила корпусу Вартових ісламської революції, тобто нібито брав участь у контролі над протестами, і його, мовляв, вбили протестувальники. Але самі люди, своїми каналами, наполягають, що навпаки він був одним із людей на протестах. Влада його вбила і бреше для подальшого силового придушення протестів. На перше-друге січня протести охопили уже майже всі великі іранські міста, причому протести насильницькі, і з прямими зіткненнями з силовиками, були буквально випадки, коли протестувальники брали штурмом адміністративні будівлі, поліцейські відділки, вступали в прямі бої з правоохоронцями і, в тому числі, з застосуванням зброї, тому що в Ірані дуже багато різних угрупувань, у яких зброя є. Це не має вас дивувати. Загалом в цих перестрілках, боях, зіткненнях загинуло не менше восьми протестувальників за перше-друге січня, зокрема, 15-річний підліток. І завірусилось ось це відео, яке уже порівнюють з протестом 89-го року в Китаї на площі Тяньаньмень, коли протестувальник намагався загородити своїм тілом танк. Тут людина загорожує, я так розумію, корпус вартових Ісламської революції, який збирається також придушувати протест. І от ввечері 1 січня в ситуацію втрутився і Дональд Трамп. Він написав у себе в True Social, цитата: якщо Іран буде стріляти і жорстко вбивати мирних протестувальників, і, як це у нього прийнято, Сполучені Штати Америки прийдуть їм на допомогу. Ми озброєні і готові до бою. Важливо, що це було за добу до того, як американська зброя прийшла до бою в Венесуелу і її відчув на собі Ніколас Мадуро. Тож, мабуть, після цього меседж зчитується дещо переконливіше. Але і це лише початок. Ми далі поговоримо, як Трамп майже напевно втрутиться в цю ситуацію, чому для цього складається абсолютно всі обставини, і що реально загрожує іранському режиму. Загалом за цей тиждень під контроль протестувальників перейшло два міста: Абданан і Малек Шахи. Перше знаходиться в провінції Ірану на кордоні з Іраком, друге в 100 км від нього. І тут дуже важливий дисклеймер - це маленькі містечка. В масштабах Ірану у них населення там десь по 100 000 людей, але для Ірана це дійсно маленькі міста, по суті, провінційні. Мова і не йде про захоплення якихось великих міст, стратегічного значення, мільйонників або навіть кількасоттисячників. Але сам факт цього показовий. Згідно з повідомленнями ЗМІ, люди фактично ці міста захопили під свій контроль. Іранський режим їх зараз не контролює, і там на вулицях скандують: "Смерть Хаменеї!". В місті Абданан корпус вартових Ісламської революції намагався напасти на мітингарів, але вони відбили атаку і спалили магазин, який належав цим вартовим. Вони кришують купу бізнесу, це також нікого не має дивувати. А в Малек Шахи під час заворушень, за повідомленнями місцевих каналів, поліція перейшла на бік людей. В інших містах люди також нападають на символи режиму, вони палять плакати з його лідерами, наприклад, з генералом Сулеймані, якого вбив Дональд Трамп ще в 20-му році ракетним ударом, і генералами і іншими, значить, іншими знаковими постатями для Ірану. Були повідомлення про перестрілки, про те, що майже всюди у протестувальників є зброя, і в мережі завірусився відос, де один із цих протестувальників в місті Шираз палив бойовиків Квір із вогнемета. Тобто перше - у протестувальників є вогнемет, по-друге, вони не бояться застосовувати їх проти силовиків режиму. І це прямий символ того, що їх не потрібно боятись, треба виходити і треба битись. Так воно зчиталось іншими людьми, тому відео, відповідно, і завірусилось. Заворушення відбувається і в містах, і в селах, і в центрі, і в провінції, туди виходять абсолютно всі демографічні, соціальні і національні групи. Тобто це протест всіх релігій, всіх меншин, всіх категорій, всіх соціальних баз, всіх рівнів доходів, взагалі всіх. І це відрізняє цей протест від попередніх, коли виходили якісь окремі конкретні групи зі своїми інтересами, може, навіть широкі, але не всі. Але цей протест доволі інклюзивний. Він стосується всіх. Є купа відео з підпалами, стратами, жорсткими побиттями як протестувальників, так і представників режиму. Тобто протест зараз насильницький. Штурмують адмінбудівлі, блокпости, об'єкти влади, люди зі зброєю з'являються буквально всюди, ситуація напружена. Із цікавого, люди навіть почали розклеювати стікери з написами: "Трамп, Іран чекає на тебе". І на вказівниках вулиць з назвами відбувається, ну, скажемо так, перейменування. На деяких покажчиках вказують, значить, ну, заклеюють написами: "Вулиця Трампа". Я думаю, що протестувальники достатньо добре считали психологічний портрет Трампа. Це те, що дійсно може підштовхнути його втрутитись. Загалом, станом на зараз, ці протести зафіксовані в 28 із 31 провінції Ірану, вони охоплюють більше сотні міст і сумарно їх понад 350. З'явився і Реза Пахлеві, оцей наслідний принц, майбутній шах, мабуть, Ірану, який повністю підтримав протести. Він позавчора опублікував колонку в Washington Post. Нагадую, він живе в США. І написав там, що Іран опинився на порозі глибокої трансформації. Він в цій статті написав, що ісламська республіка зараз найбільш слабка і роз'єднана з 79-го року, що це шанс, це можливість зараз його нарешті повалити. Він готовий очолити перехід від тиранії до демократичного майбутнього, яке обере народ, і проголосив три головні принципи, довкола яких, на його думку, треба об'єднатись іранському народу. Перше - це територіальна цілісність держави, друге - це захист свобод і рівності всіх громадян, і третє - це відокремлення релігії від держави. І для затвердження цих принципів і майбутнього якогось устрою Ірану, він запропонував провести референдум, в якому б взяли участь всі представники народу. Ну і яка реакція режиму, запитаєте ви? А у нього все в найкращих традиціях подібної влади, там все під контролем, ніякої паніки нет. Провладні ЗМІ пишуть, що Абданан і Малек Шахи насправді під їхнім контролем, всі протестувальники розбіглись, на вулицях зараз мир, спокій і безпека. От на відео, які звідти циркулюють, це прям помітно, знаєте. Офіційні владні спікери ніяк захоплення цих двох міст не коментували. А аятола Хаменеї висловився лише 3 січня, він визнав, що в країні є економічні проблеми, але яка причина? От чому економіка Ірану розвалюється? Чому нинішній курс реалу до долара 1,4 млн? Чому ціни падають на десятки відсотків? Тому що проти Ірану працює ворог. Це все Моссад, це все ЦРУ, це зовнішня втручання, хіба там тільки України не вистачило, що обвалило економіку режиму, а не те, що він людожерський, терористичний і займається лише розбудовою ракет, зброї і озброєнням терористів по всьому світу, а не добробутом своїх громадян. Це вам Ізраїль обвалив курс реалу, очевидно. Хаменеї заявив: "Протест обґрунтований, але протест - це не безпорядки. Ми розмовляємо з протестувальниками і офіційні особи мають вести цей діалог, але з вандалами говорити безкорисно, вандала треба поставити на місце. Ще раз це сказав лідер однієї із найбільших терористичних держав світу, звісно, не рахуючи Росії. Інші начальники силових і судових органів також заявили, що ніякого діалогу з бунтівниками не буде, всіх покарають. Голова суду сказав, що не буде жодної пощади, а головнокомандувач іранської армії заявив, що за повстаннями стоять США і Ізраїль, чиї агенти працюють прямо серед протестувальників. Ну, тобто, як завжди, зовнішнє втручання, зовнішнє управління, якась там агентура, рука там, ну, в цьому випадку не Кремля, рука Вашингтона. Ми це все прекрасно знаємо, кожен раз, як ідеться про якісь протести, завжди влада знаходить іноземне втручання і не знаходить проблеми в собі. Станом на вчора кількість загиблих становила більше 50 людей. Або, за даними міжнародних активістів, понад 2000 осіб були затримані. Силовики зараз штурмують лікарні, де лежать поранені протестувальники, а сили режиму прямо заявляють, що це частина агресії проти Ірану, і цими заворушеннями намагаються скористатись якісь зовнішні вороги. І взагалі, просто ситуацію розхитують зовні. Ще раз дуже типово для подібних режимів, який зіштовхується зі своїм народом. Але зараз абсолютно всі дії іранської влади, вони вказують на ознаку паніки. В мережу, наприклад, злили директиви Центробанку, який прямо наказує іранським банкам готуватись до зупинок своєї роботи, до колапсу їхньої фінансової інфраструктури і до загального хаосу. А президент Пезешкіян, який ще кілька днів тому закликав до діалогу і відправляв голову Центробанку у відставку, фактично заявив, що криза вийшла з-під контролю, цитата: "Ми не повинні очікувати, що уряд впорається з усім цим самотужки. Уряду просто немає такої спроможності". Тож, як ви зрозуміли, ситуація дуже динамічна, вона достатньо серйозна. Вона цілком критична для режиму, що він визнає і сам. Але ще раз дуже важливо підкреслити для управління нашими очікуваннями, щоб потім не розчаруватись. Це не перша протестна хвиля в Ірані, і це не перший раз, коли режиму передрікають падіння, і він не падає. Згадаємо протести 2009 року, так званий зелений рух. Вони почались після того, як там пройшли президентські вибори, на яких Махмуд Ахмаді Нежад нібито впевнено переміг реформіста Міра Хосейна Мусаві. Багато іранців були переконані, що ці вибори сфальсифікували. В Тегерані і інших великих містах на вулиці вийшли сотні тисяч, а згодом навіть мільйони людей. Їхнім символом став зелений колір. Це був колір кампанії Мусаві. Перші дні протести були мирними, але згодом режим задіяв силовиків, тож почались побиття, арешти, стрілянина. Застрелили, зокрема, студентку Неду Агус Солтан, яка стала теж одним із міжнародних символів репресій. І, зрештою, ці протести були придушені. Важливо, що це був перший прецедент після 79-го року, коли режим відкрито втратив свою моральну легітимність в очах одразу мільйонів громадян, але придушив. Вистояв, пішов далі. В 2017 і 2018 роках були соціально-економічні протести, які почались уже не в столиці, а в провінції через ціни на їжу, безробіття і невиплату зарплат. Дуже швидко ця акція із локального характеру переросла в загальнонаціональні виступи, вони також охопили понад сотню міст. І, на відміну від 2009 року, тут протестували не студенти і не середній клас, а конкретно робітники, безробітні і мешканці бідних регіонів. І це був перший протест, на якому люди вимагали не реформ, а відкрито кричали: "Смерть диктатору!" і "Геть Ісламську Республіку!". Режим був тоді шокований такою відвертістю, і силовики також дуже швидко взяли ситуацію під свій контроль. Хоча влада зрозуміла: протест він більше не обмежується такими елітами, він не обмежується людьми з відносно нормальним доходом, він став масовим і він став соціальним. Тим не менш, режим пройшов і ці протести. В 2019 році в Ірані були бензинові протести. В листопаді 19-го року уряд тоді несподівано оголосив, що він підвищує ціни на бензин, і це для багатьох означало миттєвий удар по їхньому виживанню. Реакція також була блискавичною, протести буквально за кілька годин почались і переросли в заворушення. Люди також палили банки, палили заправки, будівлі силових структур, і режим відповів з максимальною жорстокістю. Вони майже повністю відключили інтернет і дали силовикам карт-бланш на застосування вогнепальної зброї. За різними оцінками, за кілька днів було вбито від кількох сотень до понад 1000 людей. Це був момент, коли іранський режим показав: в разі загрози він готовий стріляти, стріляти масово і без пояснень. В 22-му-23-му роках були протести жінок, або так звані протести Махси Аміні. Вони почались після смерті цієї жінки, їй було 22 роки, її затримала поліція "Мораль" в Ірані за те, що вона нібито неправильно носила хіджаб. І оця її смерть, вона стала іскрою, яка підпалила весь накопичений роками гнів. На вулиці тоді вийшли жінки, молодь, студенти, і дуже швидко протести охопили всю країну від мегаполісів до малих міст. І це була не просто соціальна або економічна хвиля, це був виклик конкретно теократії і правилам оцієї релігійної республіки, правилам радикального ісламізму, який керує зараз Іраном. Жінки тоді публічно знімали свої хіджаби, вони різали волосся на знак протестів, вони підпалювали символи режиму. І влада також відповіла арештами, масовими побиттями, показовими судами і навіть стратами протестувальників. Формально протести тоді були зламані, але оцей психологічний бар'єр страху в останні роки, він був зруйнований. Тож, ви зрозуміли, що протести в Ірані - це явище плюс-мінус звичне, яке виникає раз на декілька років, а в фоновому режимі вони, мабуть, навіть плюс-мінус постійно відбувається, тому що останні роки також в Ірані регулярно хтось протестував, просто не так. Тим не менш, це явище, до якого режим звик, з яким він вміє працювати, який він неодноразово успішно придушував і виходив переможцем, навіть коли ситуація була формально жорсткіша, ніж зараз. Я саме тому навів оці всі попередні кейси неуспішних протестів, коли режим вистояв, і далі або посилював репресії, або якось змінювався, але суть в тому, що аятоли залишались при владі. Тобто разів, коли аятолам передрікали падіння, було багато, а разів, коли вони пали, ну, відповідно, нуль. Тому це відео - це не 100% прогноз, що їм срака, що зараз, значить, їх всіх повалять і з'явиться нормальна якась влада в Ірані. Але достатньо високовідсотковий. Тому що ці протести відрізняються від інших навіть не так характером протестів, хоча і ним також, а ситуацією, в якій Іран зараз опинився, і інтересами сторін зараз довкола Ірану. В чому унікальність? По-перше, причини протестів. Вони стосуються всіх, і вони об'єднують, а не роз'єднують людей. Коли ми говоримо про політичні протести, які були раніше, то ви бачили, що там, значить, підтримували одного кандидата, відповідно, прихильники іншого не виходили. Або за права жінок, ну, очевидно, що в Ірані, який достатньо консервативний за оці роки ісламської пропаганди, ну, далеко не всі би виходили зі співчуттями до прав жінок і сучасних прогресивних течій. А тут протести про соціально-економічні чинники, які довели уже всіх. Не лише найбідніші верстви або не лише якісь окремі верстви населення, взагалі всіх. Всі соціально-економічні групи, всі національні, всі релігійні, от 100% суспільства, крім конкретно функціонерів режиму, доведені до протестів. Другий момент. Іранський режим зараз у найслабшому своєму становищі за останні мінімум 30 років, якщо не за все своє існування з приходу до влади. І унікальність цієї ситуації саме в тому, що оці два фактори комбінуються. Протести стосуються всіх. Режим найслабший за дуже-дуже багато років. Давайте тут просто згадаємо, як пройшов 25-й рік для Ірану. Якщо він вам здався важким, то просто уявіть себе керівником терористичної рани. Значить, по-перше, Іран програв 12-денну війну з Ізраїлем. Так, режим не повалили, так вони вистояли, але удари, які були завдані по Ірану, і падіння його впливу - шалене. Іран, по суті, ту війну програв, хоча і зберіг владу. По-друге, Сполучені Штати вперше за весь час завдали прямих ударів по Ірану своїм ракетним озброєнням і серйозно пошкодили його об'єкти ядерної інфраструктури. Загалом військова інфраструктура Ірану значною мірою була уражена або пошкоджена і дуже серйозно деградувала після цієї атаки. Пошкоджені були об'єкти ядерної програми, протиповітряна оборона і військове виробництво. Після цього розпочалась водна криза, на яку наклалась ще і засуха. Це також регулярна історія в Ірані, навіть є популярний відос, де Беньямін Нетаньягу ще років, по-моєму, 15 тому наливає просто воду, отако в стакан і пропонує її, значить, іранцям, щоб вони дружили з Ізраїлем. Ну, тоді не вдалось, але зараз оці проблеми, значить, військового послаблення, політичного послаблення, економічного виснаження і ще й природних оцих явищ, вони всі складаються в купу. До того ж, чим займався Іран взагалі всі ці останні роки? Він вливав шалені, багатомільярдні ресурси в свої проксі організації, в терористичні угрупування по всьому Близькому Сходу, згадаємо хоча би Хезболлу і Хамас. Вони були потрібні для боротьби з ворогами Ірану, щоб Іран не воював своїми, відповідно, руками, і тому фінансував їх, озброював, навчав, керував ними фактично. І що відбулось за 25-й рік? Хезболла розбита, Хамас розбитий. Так і та, і та організація досі існують, вони не знищені, але вони дуже-дуже серйозно послаблені, і Ізраїль завдав їм фактично військової поразки. Вони не становлять зараз ані політичної сили, ані серйозної військової загрози, щоб Іран на них покладався і щоб вони прийшли на допомогу Ірану. Ну і, в принципі, ніхто не прийшов на допомогу Ірану, тому що його союзники, на яких він раніше покладався, також серйозно ослаблені. Згадайте ситуацію в Сирії, коли Росія нічого не змогла зробити проти озброєних повстанців, які повалили Башара Асада. І тут так само. Тож, Іран зазнав військової поразки, інфраструктура Ірану серйозно деградувала, економіка Ірану пішла в прірву, союзників у Ірану немає, його ударні кулаки розбиті. Режим найслабшому положенні, коли він коли-небудь був, легітимність на максимально низькому рівні, можливостей щось зробити - мінімум. І окрім цих проблем, які я назвав, у Ірану є дві конкретні проблеми з конкретними іменами і прізвищами. Перший - це Беньямін Нетаньягу, прем'єр-міністр Ізраїлю, другий - це Дональд Трамп, президент Сполучених Штатів Америки. Які ніколи з Іраном не панькались. Пам'ятаєте, була зустріч Трампа з Зеленським, коли вони оце виходили і розповідали, що на 90% угода готова. На наступний же день Трамп тоді зустрічався з Нетаньягу, так само в Мар-а-Лаго, і на цій зустрічі Нетаньягу нібито повідомив Трампу, що він готує нові удари по Ірану, і що Трамп абсолютно не проти цього і, навпаки, він їх схвалює. Ізраїль уже давно заявляє, що Іран насправді відновлює Хезболлу, він ремонтує цикл виробництва ракет, він намагається відновити свою ядерну програму. І нещодавно Ізраїль посилив удари по південному Лівану після того, як ліванські посадовці пропустили дедлайн про роззброєння Хезболли. Пам'ятаєте, була війна оце недавно в Лівані, коли Ізраїль також виніс там, відповідно, Хезболлу, і за умовами мирної угоди офіційний уряд Лівану мав роззброїти цю терористичну організацію. Ну, дедлайн пропустили, Ізраїль поновив бомбардування. Так само не припиняються і удари по Хамасу, попри оцю прекрасну велику мирну угоду, укладену за посередництва Трампа. Тож, Ізраїль продовжує виносити іранські проксі, Ізраїль тисне на режим, він відкрито підтримав протестувальників і розробляє уже плани удару. А у самого Нетаньягу, і це також дуже важливо для розуміння ситуації, у нього цього року мають пройти вибори. І ми ще влітку з вами говорили, що за кілька місяців до цих виборів треба очікувати якусь нову війну на Близькому Сході або нову кампанію бомбардування Ірану, тому що цей лідер тримає свою легітимність і рейтинги саме на війнах і саме на отаких спецопераціях. І так само США, які лише нещодавно провели свою успішну СВО проти Венесуели, викрали Мадуро. Трамп відчув смак крові, і кожен раз, коли він щось таке робить, пам'ятаємо минулорічну ситуацію з Іраном, він потім на інерції, на оцьому, на духарині продовжує поводитись так само. Уже зараз республіканські спікери починають накручувати проти Ірану, про це говорить і Трамп особисто, і члени його адміністрації, і Ліндсі Грем, який, в принципі, ну, кар'єру збудував на тому, що він всіх диктаторів уже давно поховав. Він ходить в кепці "Make Iran Great Again", і Трамп до цього також приєднується. Ну і згадуємо його, в принципі, прямий пост про те, що будемо бомбити, якщо будете вбивати протестувальників. І мова не лише про риторику. Тому що за останні кілька днів більше 10 американських стратегічних літаків перетнули Атлантику на схід. Багато з них перевозять гелікоптери, якими керує підрозділ "Нічні сталкери". Ви пам'ятаєте його, якщо дивились наше відео про Венесуелу. Це той самий елітний підрозділ спецоперації США, який ще кілька днів тому перевозили Delta Force в Каракас для викрадення Мадуро. Delta Force, хто забув, це спецпідрозділ, спецпризначенці, які спеціалізуються на отаких ударних місіях, диверсійних, там, спеціальних якихось, знаєте, тонких таких історіях. Зокрема, саме вони викрали Мадуро, і Delta Force, за деякими повідомленнями, також направились на Близький Схід. Тобто виходить, що 3 січня нічні сталкери на гелікоптерах доставили Delta Force в Венесуелу, і вони за кілька хвилин викрали Мадуро. І от зараз і Нічні сталкери, і Delta Force направляються на Близький Схід. Цікаво, щоб що? Мабуть, відпочити в Середземному морі. Дані авіатрекінгу також показують, що американські і британські літаки-дозаправники і транспортники прямують на Близький Схід. Американські розвідувальні літаки безперервно зараз працюють поблизу узбережжя Ірану. А командувач Центрального командування США щойно здійснив тривалу поїздку до Бахрейну. За даними видання "Курдистан 24", оператори Delta Force наразі займають позиції вздовж кордонів Іраку з Сирією та Йорданією. Видання припускає, що метою цієї операції може бути розібратись з іранськими проксі в регіоні, які відмовляються роззброїтись. Але ці повідомлення поки що доволі нечіткі. І тим часом, на фоні нарощення протестів, на фоні нарощення американської присутності і на фоні прямих погроз США і Ізраїлю, Reuters пише, що іранська влада реально побоюється, що вони стануть наступною жертвою Трампа. Вони зараз публічно дуже духаряться, вони кажуть, що всіх будуть бомбити, що, значить, з вандалами розберуться. Навіть були заяви, що вони готові першими вдарити Ізраїль, і недавно Іран отримав від Росії партію ракет "Іскандер", яких не вистачить дальності для того, щоб бити по Ізраїлю, але їх цілком вистачить, щоб атакувати, наприклад, американські бази в Катарі, Бахрейні чи Кувейті. Тобто Іран демонструє назовні готовність битись, готовність душити, готовність боротись, стріляти і чинити опір. Але чи наважаться вони на це в реальному світі? І оце зараз дуже відкрите питання. Тому що The Times, з посиланнями на західну розвідку, пише, що аятола Хаменеї уже розробив план втечі до Росії, якщо ситуація вийде з-під контролю. А вона уже виходить. Нібито існують уже давно розроблені алгоритм, як він і 23 його помічники і члени родини просто сядуть в літак і полетять до Москви з готівкою і іншим майном. Мабуть, очевидно, хоче гратись з Башаром Асадом в Call of Duty. До речі, у нас є окремий відос, дуже великий, про диктаторів, які сидять зараз в Москві, який там для них пансіонат відкритий, чим вони там зараз займаються. Дуже прикольний відос, ходіть подивіться. В будь-якому разі м'яч зараз буквально на полі США і Ізраїлю. Тому що у Ірану просто немає інструментів і спроможностей їх стримати. Після 12-денної війни і бомбардування минулого року ППО Ірану майже знищена. Запаси далекобійних ракет і дронів суттєво скоротились і російські ракети тут не суттєво допоможуть. Пускові пошкоджені. Проксі Ірану, Хезболла і Хамас, розбиті, не можуть нічим допомогти своїм патронам.
