[0:00]Поняття про якість довкілля, критерії забруднення довкілля, Біологія та екологія 11 клас. Якість довкілля — ступінь відповідності умов середовища потребам людини та інших живих істот. Як визначається якість довкілля, адже ми всі з вами живемо в різних місцях. Хтось живе у великому місці, хтось у мегаполісі, а хтось в маленькому зеленому селі. Як можна визначити якість навколишнього середовища і які є критерії? Ну, основний критерій, основний норматив — це нормативи гранично допустимих концентрацій, які визначаються державними санітарними нормами. І, наприклад, норматив гранично допустимих концентрацій, які затверджені Міністерством охорони здоров'я України, встановлені для 600 речовин у повітряному середовищі, 200 — у водному середовищі, 100 — у ґрунті. Нормативи якості довкілля визначають гранично допустимі викиди або скиди — це кількість забруднюючих речовин, що викидається в навколишнє середовище, тобто потрапляє в атмосферу, або скидається в навколишнє середовище. Потрапляє зі стічними водами у природні водойми, і ця концентрація не перевищує встановлених норм екологічної безпеки людини. Гранично допустимі викиди (далі – ГДВ) - науково-технічний норматив, встановлений при умові, що вміст забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери від джерела або їх сукупності, з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств, не перевищував би нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря для людей і об'єктів навколишнього природного середовища. Такі нормативи визначені наказами, і ми бачимо, наприклад, наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища про затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел. І в таблицях визначений, наприклад, клас небезпеки речовини, речовини, які відносяться до першого класу, це найбільш небезпечні речовини. А також гранично допустимі викиди в певних одиницях. В даному випадку, тут міліграми на кубічний метр. Нормування скидів забруднювальних речовин у навколишнє середовище виконується шляхом встановлення гранично допустимих скидів речовин із стічними водами у водні об'єкти. У нормуються також і допустимі фізичні впливи.
[2:44]І, наприклад, температура води, яка скидається із стічними водами, наприклад, від електростанції, чи атомних електростанцій, не повинна підвищуватися влітку більш ніж на 3 градуси, а взимку більш ніж на 5 градусів, порівняно з максимальною природною температурою в цю пору року. Тобто визначається температура води, яка скидається від різноманітних підприємств. У нормовані і кількість твердих побутових відходів.
[3:17]Вони визначаються теж експертним шляхом, і ось в таблиці ми можемо бачити такі норми утворення твердих побутових відходів з розрахунку на одного мешканця, визначена річна норма утворення твердих побутових відходів, яка становить 300-350 кілограмів. Ось ще одна таблиця нормативу утворення твердих побутових відходів, де визначено об'єм такого накопичення побутових відходів на рік для одного учня, наприклад, школи чи школи-інтернату, для лікарні, для поліклініки, для адміністративних, громадських установ та організацій тощо. Коли ми визначаємо критерії забруднення довкілля, враховуємо ще і такий критерій і норматив, як вилучення компонентів природного середовища. Компоненти природного середовища — це ґрунт, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря, рослинний, тваринний світ і інші організми, озоновий шар атмосфери, навколоземний космічний простір. Забезпечують сприятливі умови для існування життя на Землі. Інструментом для визначення таких нормативів в першу чергу є встановлення лімітів. Лімітів на використання природних ресурсів і лімітів на негативний вплив на навколишнє середовище. Встановлення лімітів дозволяє забезпечити раціональне природокористування, не допускати надмірного негативного впливу на навколишнє середовище і запобігає виснаженню природних ресурсів. Нормативи допустимого антропогенного навантаження забезпечують стабільне функціонування природних екосистем і збереження біологічного різноманіття. І враховують усі можливі варіанти такого антропогенного навантаження на екосистеми. Санітарно-гігієнічні нормативи — гранично допустимі концентрації хімічних речовин і мікроорганізмів або гранично допустимі дії фізичних факторів у довкіллі, які ще не спричиняють шкідливого впливу на організм людини. Підкреслимо ще раз: нормативи — це ті границі, які ще не спричиняють шкідливий вплив на життєдіяльність людини, на організм людини.
[5:48]Визначають і екологічні нормативи, які визначають граничну межу зміни параметрів довкілля, перевищення якої вже може створити загрозу для стабільного існування природних екосистем. Екосистеми нараховують десятки, а то й сотні видів, і врахувати вплив кожного фактора на той чи інший вид, звичайно, неможливо. Проте можна розрахувати такі екологічні нормативи для певних видів, в першу чергу для видів-едифікаторів, домінуючих видів та найбільш уразливих видів. Нагадаємо, що домінуючі види — це види, що переважають в біогеоценозі за чисельністю особин або займають велику площу. Наприклад, в Карпатських лісах таким домінуючим видом буде ялина європейська. Види-едифікатори визначають склад, структуру і властивості екосистеми шляхом створення середовища для біоценозу.
[6:54]Види-едифікатори створюють середовище для існування інших, тому так важливо визначати нормативи для них. І, наприклад, для нашої степової рослинності такими видами-едифікаторами будуть злакові рослини. Досліджуючи якість довкілля, людина використовує різноманітні методи. За допомогою цих методів можна визначити поріг шкідливої дії, тобто таку мінімальну кількість впливу, після якого вже виникають зміни, що порушують стійкість екосистем. Визначати поріг шкідливої дії можна методом біотестування, методом біологічної індикації, проводячи екологічний моніторинг. Біологічна індикація дозволяє оцінити стан середовища за допомогою живих об'єктів. Одним із таких об'єктів є лишайники, і на цьому фото ми бачимо метод ліхеноіндикації. Визначення чистоти повітря за допомогою кількості лишайників, поширення лишайників в тій чи іншій екосистемі. Не потрібно проводити складні, дорогі хімічні, наприклад, аналізи оцінки повітря. Можна просто порахувати за допомогою ось таких рамок кількість лишайників на корі дерев. Лишайники — це індикатори чистого повітря, тому кількість лишайників прямо пов'язана з чистотою повітря. Чим більше лишайників, тим чистіше повітря в екосистемі. Біологічне тестування виявляє реакцію організму на певний вид забруднення.
[8:40]Як тест-об'єкти використовують деякі види рослин, наприклад, цибулю, чи крес-салат, чи якісь водорості, прісноводних риб, ракоподібних, найпростіших, наприклад, інфузорії.
[9:06]Справа ми бачимо зображення ось такого біотестування, визначення, наприклад, токсичності пшеничних пластівців за допомогою пророщування корінців цибулі.
[9:20]Залежно від стримування кореневого приросту, тобто в одних пробірках краще ростуть, краще утворюється коріння, в інших гірше, можна визначити токсичність цієї речовини. І якщо кореневий приріст зменшується, стримується в межах 20%, то така речовина нетоксична. Якщо більше 90%, така речовина буде сильно токсичною. Ось ще один варіант такого біологічного тестування за допомогою Дафнії. В даному випадку визначають виживаність цих рачків у середовищі. У нетоксичному середовищі виживає 93-100% Дафній, в токсичному не більше 60%. Метод екологічного моніторингу дозволяє спостерігати та виявляти фактори негативного антропогенного впливу на довкілля та здоров'я людей, а також організовувати систематичні спостереження за станом складових довкілля та виявлення зон екологічної небезпеки.
[10:35]Таким чином, якість довкілля, якість природного середовища означає збереження екологічної рівноваги в ньому. В такому вигляді, щоб люди могли жити і розвиватись, як біологічні істоти. Цього можна досягти, якщо під час освоєння природи, виробництва, споживання виходити з розуміння того, що можливості природи обмежені. І природа — це наш дім, довкілля, наша планета — це єдиний наш дім, і наше завдання — зберегти його для себе і майбутніх поколінь.
