За кого Церква молиться в єктенії про оглашенних в наш час? - випуск 15

[0:14]Доброго здоров'я, дорогі брати і сестри, і, як я вам і обіцяв, ми продовжуємо розмову із нам уже тепер таким звичним і постійним спікером, експертом, отцем Нестором.

[0:27]Того разу ми з вами не договорили. Продовжуємо розмову тепер вже про довгоочікувану єктенію оглашенних. Вітаю вас, Отче.

[0:34]Доброго дня. Ну, що ж, наближаємось нарешті до тієї дивної єктенії, яку хтось випускає повністю, так? Не знаємо такі історії, де певні парафії, для настоятелів вже повністю і не читають.

[0:50]Хтось читає, хтось пояснює людям, що в момент, значить, де оглашені мають нахилити голову, то, можливо, всі парафіяни, які в храмі ходять десятки років храм, цього робити не повинні.

[1:04]Поясніть і термінооглашенні, що це за практика? Хай хай би люди трошки про це дізнались.

[1:09]Спробуємо дійсно розібратися в цій глибокій, обширній темі за досить короткий час.

[1:15]Ну, по-перше, варто пояснити людям, що таке оглашенні, так?

[1:20]Мені доводилось в руки брати деякі переклади літургії на українську мову, і я бачив, що там в прямому значенні це слово перекладає, як неохрещенні, ще неохрещенні.

[1:31]От, тобто, дійсно, термін оглашенних означає людей, які ще не вступили в огорожу церковну, які не прийняли таїнство хрещення.

[1:41]Цей термін досить древній, так? І походить він, ці люди називаються оглашенними від того, що вони повинні були слухати певні повчання, огласительні бесіди.

[1:52]Так? І до нашої літургії ми бачимо, що є от присутня оця молитва за оглашенних, тобто молитва за тих, хто ще не охрещений.

[1:57]Уже, як ми з вами розібралися, оглашенні - неохрещенні, так? Ця практика досить древня, досить древня.

[2:03]Тобто вона сягає, дійсно, перших віків існування Церкви Христової, але вона насправді не сягає от самих перших років існування ранньої Церкви апостольської.

[2:14]Тому що, що ми бачимо, наприклад, із книги Діянь апостольських: коли відбувалося хрещення, чи були якісь огласительні бесіди, чи хтось когось вчив тайнам віри?

[2:24]Людина висловила просто своє бажання прийняти хрещення, апостол в той же момент його хрестить, так? Апостол Филип хрестить слугу цариці Кандаків в той момент, коли він прийняв рішення хреститись в той самий момент, так?

[2:40]Апостоли хрестять сотника в той самий момент, коли він, і його сім'я вирішують прийняти хрещення без будь-яких повчань огласительних, так?

[2:47]Ми не бачимо якоїсь особливої практики підготовки християн, але згодом, коли Церква Христова розвивається, вона росте,

[2:55]більшість людей з'являється, які хочуть вступити в лоно церковне, так? Е-е, церковна ієрархія, священники, люди приходять до того, щоб людям, які бажають вступити в Церкву Христову, потрібно їх навчити спочатку, пояснити, куди і в що вони бажають вступити.

[3:09]Це відбувається от в роки розвитку Церкви, так? Це ІІ, ІІІ, ІV століття, V.

[3:14]І була таке поняття, як е-е, катехумени, так? Тобто якісь огласительні бесіди, які могли тривати від декількох місяців до декількох років.

[3:26]Тобто були люди, яким дозволялося бути присутніми на літургії оглашенних.

[3:30]Що вони слухали? Вони слухали Священне Писання, яких викладалось вчення Ісуса Христа, вчення апостольське, так, апостол слухали.

[3:37]Вони слухали проповідь, вони слухали певні молитовні прохання, сугубу єктенію, так?

[3:43]Слухали прохання за них самих, єктенію оглашенних і після цього повинні були покинути храм, оскільки дальше починалась літургія вірних,

[3:53]яка е-е мала під розуміла під собою те, що на ній можуть бути присутні лише вірні, тобто ті, хто уже прийняли таїнство хрещення.

[4:00]Е-е, варто сказати, що коли вже можна було приймати, коли була традиція приймати хреститися, так?

[4:08]Тобто от ішов період підготовки, і от різні святі отці бажали, наприклад, якщо я не помиляюсь, Григорій Богослов вважав, що найбільш підходящим часом для прийняття таїнства хрещення є саме е-е День Різдва Христового, або День Богоявлення.

[4:21]День Богоявлення. Е-е, велика частина Святих Отців бажала, що потрібно хреститися в Велику Суботу перед Пасхою, так?

[4:30]В будь-якому випадку, оцей весь період вони відвідували храм до дня свого хрещення, де слухали настанови, слухали, благали Господа про те, що він сподобив ім'ям устами Церкви, про те, що він сподобив їх таїнства хрещення.

[4:42]І на сьогоднішній день уже насправді, коли по суті інститут оглашенних, так,

[4:48]втратив той вигляд, який він мав в ранній Церкві, я не хочу його сказати, що його немає взагалі.

[4:56]Втратив той вигляд, який він був в ранній Церкві, залишилась маленька єктенія, яка нам про це нагадує.

[5:01]Яка нам про це нагадує. Я з вашого дозволу, Отче Олександре, зачитаю ці слова, так, які ми можемо чути під час Богослужіння.

[5:10]Діакон виходить, так, і виголошує певні прохання: Помолітися, оглашенні, Господеві.

[5:19]Так? Тобто це прохання, ми бачимо з вами, безпосередньо звернене до оглашенних. І хоч багато хто думає, що ця єктенія повністю присвячена оглашенним, так воно є.

[5:25]Але звернення в цій єктенії вони прохання, які містяться в цій єктенії, вони звернені не стільки до оглашенних, стільки до тих людей, які стоять в храмі.

[5:35]І тому давайте з вами згадаємо, нагадаємо і собі, і нашим глядачам, так, прохання цієї єктенії.

[5:43]Перше прохання: Помолітеся, оглашенні, Господеві. Так, тобто ті, хто стоять, помоліться Господеві.

[5:48]Друге прохання: вірні о оглашенних помолімся. Тобто це прохання уже звернене до вірних.

[5:54]І всі наступні прохання, вони звернені також до вірних, і лише останнє прохання в цій першій єктенії оглашенних звучить, як оглашенні, глави ваша Господеві приклонітеся.

[6:03]Раптом такі є там в храмі.

[6:06]Раптом такі є в храмі.

[6:09]Е-е, що потрібно сказати про те, що, мабуть, викинути цю єктенію, викреслити її просто з живання, сказати про те, що немає оглашенних, уже немає цього інституту оглашенних, тому вона не є потрібною, буде неправильно.

[6:22]Можливо, це навіть місійне питання, якщо ми уявляємо собі, що місія Церкви продовжує своє життя, і ми продовжуємо навернення тих людей, які стояли колись далеко від віри, то, можливо, було б розумно допустити, що хтось один із тих, кого ми зараз пробуємо навернути до віри, якраз зараз зайшов у храм, так?

[6:38]Е-е, безумовно, ви праві, Отче. І, ви знаєте, своїми словами мені зараз нагадали думку відомого літургіста-богослова Олександра Шмемана.

[6:47]В нього якраз є оця думка. Він нагадує нам, і він каже, що ця єктенія, в першу чергу, нагадує священникам про місію Церкви, адже християнство і Церква ввійшли в цей світ посередництвом того, що вони мали бути місіонерами.

[6:59]Ісус Господь, так, під час Євангелія каже: Ідіть по всьому світу, проповідуйте Євангеліє всьому творінню. І хрестіть, так, хто хреститься, буде спасенний.

[7:08]От, і він каже, що насправді, окрім того, що ці прохання, вони звернені, можуть бути звернені, їх потрібно, мабуть, так розуміти, не лише за тих, хто в конкретний момент неохрещений стоїть в храмі,

[7:20]але ж є і за межами за стінами нашого храму безліч людей, які лише на шляху до хрещення. Невже за них ми не можемо помолитися Господеві?

[7:26]Так, і сказати, що вірні о оглашенних помолімся, да Господь помилує їх. Ми повинні це сказати. Безперечно.

[7:32]Дякую вам за ці слова Шмемана, тому що для мене це теж була така певна дилема, але я завжди вирішував її в сторону того, щоб в жодному разі не чіпати служебник в цю хвилину і продовжувати читати, як є, думаючи, що завжди є хтось, кого я не знаю.

[7:45]Обертаєшся, говориш в храм мир всім і дивишся одну, дві, три людини ти не знаєш, вперше прийшли, можливо.

[7:53]Звідкись приїхали, і ти не знаєш їхньої ступеню церковності, саме тому, можливо, якраз для них це будуть ці слова.

[7:58]З дуже з великою надією. Так, є надія. Священник читає таємну молитву на цій єктенії.

[8:06]Так, священник читає таємну молитву. Зрозуміло, що він просить у Господа Вседержителя, так, сильного для того, щоби Господь укріпив цих людей, привів їх до пізнання істини, так?

[8:15]І в конкретний час сподобив їх великого таїнства хрещення, щоб і вони разом змогли з усіма вірними стояти в храмі на літургії вірних і приступити до великого таїнства Святого Причастя.

[8:32]Тут є такі ще нюанс, що от возглас, так, тобто возглас, яким завершується ця єктенія оглашенних, як вона звучить: Да і тії є з нами славят Пречистое і великолепоє ім'я твоє, Отця і Сина, і Святого Духа. Хто тії?

[8:46]Тобто ті оглашенні, які бажають прийняти хрещення. В цей момент відбувається певне символічне дійство, так, яке не бачить миряни.

[8:53]На престолі уже розгорнутий антимінс, так? Я думаю, що про антимінс, можливо, буде розмова ще і пізніше, коли ми дійдемо до херувимської пісні, так, до до євхаристичного канону.

[9:03]Розгорнуто спеціальний плат - антимінс. І під час єктенії сугубої, про яку ми з вами говорили, під час єктенії оглашенних, цей плат розкривається.

[9:12]Так? І на моменті, дай і тії є з нами славят, священник хрестить спеціальною губкою такою антимінс, і виголошує оцей возглас.

[9:20]Е-е, перший антимінс відкривається ще на сугубій єктенії, коли ми з вами поминаємо ієрархію церковну, так, оскільки антимінс підписаний єпископом, це ніби документ, який беремо благословення є ієрархії, так, на звершення літургії.

[9:28]Так, на звершення літургії.

[9:32]Так? І ми бачимо, що антимінс відкривається не повністю. Верхня частина антимінса, полоса, залишається закритою, і відкривається лише на моменті е-е, під час оцієї єктенії об оглашенних: Открий їм Євангеліє правди оглашенним.

[9:47]Тобто відкривається повністю антимінс. І хтось думає, що, можливо, це зв'язано з словами дійсно, открий їм Євангеліє правди, так?

[9:53]Але це знову ж нас відсилає насправді до древньої практики звершення Богослужіння, коли, насправді, антимінс відкривався не під час сугубої єктенії,

[10:02]а саме під час молитви про оглашенних відкривався антимінс. І, по суті, оскільки практика з часом трішечки змінилася, то те, що ми не відкриваємо антимінс повністю, а відкриваємо повністю вже на молитві оглашенних - це, по суті, віддати, як кажуть, дань древній практиці, так?

[10:14]Нагадати про цю древню практику. І мені здається, що в цьому випадку логічно сказати також і про те, що е-е, викинути цю, так, викреслити молитву з оглашенних, це ніби викреслити велику частину нашої історії, так?

[10:31]Того, що було в древній Церкві, забути про цей інститут оглашенних. І, знову ж таки, якщо я не помиляюсь, той самий Шмеман, він говорить про те, що церковне православне Богослужіння, воно побудовано таким чином, що воно нам показує правильний хід думок і життя церковного.

[10:46]І якщо, наприклад, нам видається, що потрібно чогось позбутися, чи через те, що воно уже втратило свою актуальність, то це неправильна думка. Через те, що це означає, що ми повинні себе змінити і підлаштувати його під церковну практику, яка була правильно.

[11:00]Так, тобто це не значить, що нам потрібно позбутися цих єктеній, тому що немає інституту оглашенних, це означає, що нам потрібно відновити інститут оглашенних, згадати про місію Церкви, так, проповідь Христа, проповідь Євангелія.

[11:10]Цікаво, тобто, богослужбовий чин, як мрія Церкви про себе саму, скажімо так, можна говорити так.

[11:16]І Церква досить строго, причому з повторенням, підказує оглашенним, тобто людям, які поки що не занурені до кінця в простір хрещення Господнього, в простір Євхаристії, покинути храм,

[11:30]можливо, навіть задля їхньої цілісності, так? Тому що, як кажуть, найгірше - це дати людині відповідь до того, як у неї народились запитання.

[11:43]Все має приходити в свій час. І ось Церква дбає навіть про оглашенних, про тих людей, які лише рухаються в сторону Церкви і каже: Єлици оглашенні, ізидіте, оглашенні, ізидіте, і так далі. Тобто, вона повторює, що ми залишаємося самі.

[11:56]Вірні входять в область таємниці. І ось тут ми зустрічаємося з першою єктенією.

[12:03]Про що вона і аж до кінця? Так, Отче, варто сказати про те, що от молитвою про оглашенних, возгласом священника, і оцим от уже послідуючим возгласом диякона, який ви щойно озвучили, про те, що всі оглашенні повинні покинути храм, по суті завершується перша частина літургії, літургія оглашенних.

[12:20]І от багато дослідників літургістів, вони говорять про те, от згадаємо, наприклад, е-е момент Богослужіння, зазвичай це під час соборних служб, так, коли оцю єктенію оглашенні, ізидіте, говорить три різних диякона, якщо є така можливість, так?

[12:36]Вони говорять, що вони нібито проводять оцю лінію, одну лінію, другу лінію, третю лінію, яка от повинна була б відділити літургію оглашенних від літургії вірних.

[12:46]І дійсно, після цього, коли уже всі оглашенні покидають храм, це не є якоюсь грубістю по відношенню до них, дійсно.

[12:53]Тому що, я думаю, що люди, які прийшли в храм і уже пройшли оцей період огласительний, так, якихось бесід, вони повинні самі зрозуміти, що потрібно дійсно бути готовим для того, щоби брати участь в літургії вірних, щоби приступити до цих таїнств, так?

[13:10]Тіла і крові Господа Ісуса Христа. Тому це дійсно, як ви сказали, є таким певним збереженням для них, це є поштовхом і якісь заохоченням до того, щоб ці люди швидше осягнули всі істини християнства, так, і от уже самі ввійшли в число вірних.

[13:24]І от послідуючих дві таких невеличких єктеній, які виголошує диякон, так, вони є таким певним вступом до літургії вірних.

[13:32]Варто сказати, що ці єктенії, вони, знаєте, чим особисто для мене цікаві, що вони підкреслюють те, що Богослужіння звершується не лише самим священником,

[13:41]а що Богослужіння в той чи інший момент звершує, в даний момент звершує всі вірні, які стоять в храмі.

[13:47]І це проявляється в тих проханнях, які виголошує диякон, і особливо в таємних молитвах, які виголошує священник.

[13:57]Звернімо увагу з вами на те, що в древній практиці, швидше всього, ці молитви виголошувались впівголоса.

[14:03]Сьогодні ми виголошуємо ці молитви уже під час слів диякона тихо, так, про себе, а в древній практиці вони виголошувались вслух.

[14:13]І це є свідченням того, що от, наприклад, ті самій молитві про оглашенних, останні слова, як звучать? Оглашенні, глави ваша Господеві приклонітеся.

[14:22]Так, тобто вони приклоняють голову, і тоді слухають молитву, яку виголошував священник.

[14:34]Сьогодні ми ці молитви читаємо таємно, і дуже часто миряни не мають можливості їх почути, але зрозуміло, оскільки це є вступом до літургії вірних, то тут ми просимо у Господа сил, щоби він нас очистив, щоби він нам допоміг, дійсно, достойно звершити це служіння.

[14:47]Обов'язково зачитайте, тому що не завжди люди можуть почути її так.

[14:53]Наприклад, перша молитва вірних звучить таким чином: Благодарим тебе, Господи, Боже Сил, сподобившего нас предстати и ныне святому твоему жертвеннику, и припасти ко щедротам твоим, о наших гресех и о людских неведениях.

[15:05]Прийми Боже моление наше, сотвори ны достойны быти, еже приносити тебе моления и мольбы и жертвы безкровны о всех людех твоих. И одовли нас, иже положил еси в службу твою сию, силою Духа твоего Святого, неосужденно и непреткновенно с чистым свидетельством совести нашея призывать тя на всякое время и место, да послушает нас милостив нам будиши о множестве твоя благости.

[15:32]Це молитва, яку читає священник, так?

[15:36]І ми бачимо зі слів молитви, що ця молитва звершена священник просить сил для себе, просить очистити себе, того, хто стоїть безпосередньо перед жертовником, перед престолом, для гідного звершення великого таїнства, так?

[15:46]І наступні слова, останні речення цієї молитви, звучить так: Даруй же, Боже, и молящимся с нами преспеяние жития и веры и разума духовнаго, дашь им всегда со страхом и любовью служащим тебе, неповинно и неосужденно причаститися святых твоих тайн и небесного твоего Царствия сподобитися.

[15:51]Як логічне завершення, як молитовне, як возглас, як завершення, як такі справедливий кінець молитви.

[15:58]Тобто тут ми бачимо, що йдуть прохання за всіх, хто предстоїть, так, що ті люди, які предстоїть, вони покликані для того, щоб звершити цю от Богослужіння, так, щоб звершити святкову службу.

[16:09]І після того диякон продовжує прохання. Він каже: Паки и паки миром Господу помолимся. Давайте ще раз помолимось, так?

[16:18]І виголошує ряд прохань, взятих із мирної єктенії. Під час цих прохань священник читає ще одну таємну молитву. І ми бачимо, що в цій молитві священник уже робить певне розділення між священнослужителями, які конкретно стоять в алтарі перед престолом, так, і тими, хто стоїть в храмі.

[16:34]Зокрема, от перша частина тієї молитви, вона, по суті, присвячена священникам, а друга частина присвячена людям. З вашого дозволу, я цю коротеньку молитву зачитаю, Отче.

[16:43]Звучить вона наступним чином: Паки и многажды тебе припадаем и тебе молимся, благий и человеколюбче, яко да призреши на моление наше, очистиши наша душі и телеса от всяких скверн плоти и духа, и даси нам неповинное и неосужденное предстояние святаго твоего жертвенника.

[16:55]Тобто, ми бачимо зі слів молитви, що ця молитва звершена священник просить сил для себе, просить очистити себе того, хто стоїть безпосередньо перед жертовником, перед престолом, для гідного звершення великого таїнства, так?

[17:46]І наступні слова, останні речення цієї єктенії, він звучить у за всіх, які предстоять у храмі. І звучить він: Яко да под державою твоею всегда хранимы тебе славу воссылаем, Отцу и Сыну и Святому Духу, ныне и присно и во веки веков. Амінь.

[18:11]І далі вже священнослужитель переходить до важливої частини - херувимська пісня і великий вхід.

[18:17]Щиро дякую вам, Отче. Скажу вам і свою особливу практику, мені здається, що дехто із нас періодично хоче долучити до цих неповторних текстів, е-е, своїх прихожан, своїх парафіян, мирян. І часом, коли в мене виникає особливе бажання на серці, я всі ці молитви завжди читаю вголос.

[18:43]Для того, щоби і вони насолодилися отою палітрою сенсів, які закладені в них. Звісно, не завжди ця практика дієва, і на соборних Богослужіннях ми цього ніколи зробити не можемо, бо Богослужіння йде своїм темпом, але мені приємно, коли люди привідкривають для себе донині, до тієї хвилини не знану ще одну грань церковного Богослужіння, що ми, власне кажучи, пробуємо робити цим проектом.

[19:02]Дякую вам за сьогоднішню розмову. І дякую вам, що залишаєтесь із нами. До нових зустрічей. Нехай вас береже Бог.