[0:00]Вітаю! Мене звати Овсянніков В'ячеслав Георгійович, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичного мистецтва естради, Комунального закладу вищої освіти Київської обласної ради, Академія мистецтв імені Павла Чубицького. Сьогодні ми розглянемо генезис української популярної музичної культури. Музичне мистецтво неакадемічних напрямів, у тому числі рок-музика, часто ототожнюється з шоу-бізнесом. Проте, звертаючись до свого генезису, мала нонконформістський характер і слугувала засобом молодіжного протесту. У сучасному культурному просторі рок не був протестною музикою, а здебільшого ставав своєрідним логотипом і частиною поп-культури. Однак після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, ми усвідомили, що значення неакадемічних музичних напрямів є надзвичайно важливим. А підтримка морального духу українських громадян, підтримка Збройних сил України зі сторони рок-музикантів, завдяки живим виступам локального характеру на передовій та на європейських майданчиках, вразила своєю протестністю і глибокою стурбованістю. А саме висловлюванням позиції із закликами припинити війну і окупацію території України. Характерною рисою рок-музики є саме її протестний потенціал, який розкриває гостросоціальні питання. А специфічний суто західний саунд, частіше за все з агресивним звучанням, відіграє роль підкріплювальної складової, яка визначає емоцію слухача від прослуховування композиції. Важливу роль відіграють відеоряд у відеокліпах і декорації концертів з їх прямим або опосередкованим посиланням на творчий задум, що викликає ще більше емоційного навантаження. Головною ж ланкою процесів розкриття змісту у музиці є, звісно, текст пісні, надважливий комунікаційний елемент, адже текст є атрибутивною ознакою у музиці. Стосовно трансформаційних процесів варто зазначити, що найчастіше ототожнюють рок і поп. Це традиція, яка бере свій початок ще з 1960-х років, коли існувало поняття молодіжна поп-музика. Цій очевидній плутанині сприяють радіо, телебачення, молодіжна преса, де в численних хіт-парадах межа між цими двома музичними напрямами розмита. Це видно на прикладі нескінченної низки кліпів, де поруч з серйозною музикою у стилі, наприклад, арт-рок, можна зустріти кліпи виконавців, які працюють у стилі поп-рок. Пояснення цієї плутанини криється у джерелах, у джерелах року, саме з масової культури, багато в чому зберігши на собі її відбиток. Окрім цього, рубрикацію порушували і самі музиканти, які легко змінювали своє амплуа, мігруючи з однієї жанрової категорії в іншу. Найчастіше спостерігалася стильова і творча переорієнтація рок-музики у сферу поп. Варто відзначити і рідкісний ефект зворотного процесу в музиці. Гурт The Beatles у своїй творчості долали розважальність раннього року і йшли до глибоко індивідуального та самобутнього стилю. Окреслюючи історіографічний контекст, не можна не зосередити увагу на популяризації рок-н-ролу у Великій Британії у 1960-х роках. У той же час Джордж Мартін зосереджується на пошуку перспективного у цьому напрямі музичного гурту. Саме тоді він і підписав контракт з гуртом The Beatles. Спочатку саунд-продюсер Джордж Мартін погодився як звичайний продюсер того часу, а саме виконував роль старшого у групі. Він удосконалював звучання та тексти музичних творів. Він переконав Пола Маккартні використовувати у записі пісні Yesterday струнний квартет. А у пісні In My Life Джона Леннона додати соло на клавесині, яке під час заключної сесії довелося прискорити вдвічі. Пізніше роль Джорджа Мартіна трансформувалася від авторитарного боса до студійного майстра, який міг втілити будь-яку найсміливішу ідею музикантів і вдосконалити звучання пісні так, що вона перетворювалася на незабутній хіт. Спів ченців Тибету на гірській вершині, крещендо, яке нагадує кінець світу, шалений ярмарковий орган із вуличного цирку – це реалізовані творчі задуми продюсера і учасників гурту задля передачі художнього образу, змісту пісень шляхом винайдення технологічних методів у звукозаписі, направлених на формування вищезазначених звукових ефектів у піснях Tomorrow Never Knows, A Day in the Life та Being for the Benefit of Mr. Kite. Особливою інноваційною багатоелементністю і багатошаровістю відзначається пісня Tomorrow Never Knows. Прийом зворотного запису з деформацією натуральних природних звучань, рідкісний метод штучного дабл-трекінгу, а саме звукова копія запускається з невеликим запізненням або випередженням, у результаті створюється ефект подвійного звучання. Використання багатодоріжкового звукозапису і маніпулювання звуком дозволяло отримувати свій неповторний саунд. Продюсер зробив гурт The Beatles першою справжньою студійною лабораторією у музичному альбомі, і пізніше гурт The Beatles створювали звуки, які б не міг відтворити жоден музичний інструмент на сцені. Від харизматичного сценічного музичного бенду, який давав багатотисячні концерти, The Beatles перетворилися на найінноваційнішу в історії популярної музичної культури студійну групу завдяки творчому дару саунд-продюсера Джорджа Мартіна. Його розумінню класичної музики, естетичному смаку та вмінню співпрацювати, тому саме відбувся такий успішний, успішний проект The Beatles. Трансформації року у бік популярної музики підтверджуються і світовою сучасною практикою у такому жанрі, як рок-опера. Наприклад, у версії рок-опери Ендрю Ллойд Вебера і Ісус Христос суперзірка 1970-х років, переважають в основному такі напрями року, як хард-рок та хеві-метал з досить жорстким звучанням.
[8:26]Тоді як у версії 2000-х років основним музичним стилем є поп-рок, попри те, що в обох випадках оркестрову версію робив сам автор. Схожа ситуація відбулася і в процесах української популярної музики. Найважливішим аспектом видозміни в рок-музиці стала відсутність протестного потенціалу та переорієнтація глибокого змісту на конформістське, де розважальність переважає глибокий зміст. У рок-музику протестний потенціал повернувся з неймовірним резонансом, набувши багатоелементності, надзвичайної важливості для українців і світової спільноти після 24 лютого 2022 року, коли російські війська розпочали повномасштабний наступ на українську землю і вбивчу війну проти мирного цивільного населення. На тлі війни в Україні змінилися музичні алгоритми, тема української війни тепер у кожного на вустах. Забарвлення війни в Україні набули творчі доробки українських і всесвітньо відомих рок-музикантів і передували глобальному підняттю та популяризації важливої теми у суспільстві, теми України. Ефект від концертних виступів з українським змістом на суспільство очевидний. Це масове відторгнення від Російської Федерації, заклик проти війни в Україні, проти звірських вбивств і катувань українців, благодійна допомога українцям і відстоювання прав людини. Зазначимо, що мистецький доробок рок-гуртів, що сьогодні представляють українську сцену, є надзвичайно різноманітним. Гурт Океан Ельзи через значущість свого внеску в культуру України є представником не лише напряму поп-рок, а й усієї вітчизняної рок-сцени у світовому просторі. Це не завадило лідеру гурту Святославу Вакарчуку давати концерти для підтримки українців у холах залізничних вокзалів нашої країни, у вагонах потягів та просто неба у багатьох містах України від заходу до сходу. Під час візиту у Харків фронтмен гурту відвідав один з найбільш зруйнованих та найбільш небезпечних через загрозу обстрілів район міста Північну Салтівку, а наступного дня місто Барвінкове. Окрім цього, гурт Океан Ельзи презентував спеціальну версію пісні Обійми, відео на яку знімали у напівзруйнованій будівлі Палацу праці у Харкові 14 квітня. До нової плеяди поп-рок виконавців належать гурти Антитіла, гурт Лама. Це найбільш космополітичні проекти, музика яких спирається на західні зразки. Лідер гурту Антитіла Тарас Тополя брав участь у створенні нової пісні Україна переможе, яка була випущена у квітні 2022 року у співпраці з відомими артистами України. А гурт Лама у той же період записали пісню Сильні люди, яка присвячена нашому великому українському народу та Збройним силам України. Підлітковий імідж юної рокерки Мікі Ньютон був актуальний на початку 2000-х років, тому Міка Ньютон швидко набула популярності у підлітковій аудиторії у 2000-х роках. Проте народною улюбленицею співачка не стала, оскільки її імідж для української аудиторії був нішевим. Пізніше ж співачка переїхала жити до США, де спробувала продовжити свою творчу діяльність. Через воєнні дії в рідній країні Міка Ньютон вперше за кілька років презентувала нову композицію Вірні. Оригінальну версію пісні написав Джон Легенд і для співачки була велика честь заспівати її на музичній премії Греммі. Енергія на сцені була неймовірна, а слухачі аплодували стоячи кілька хвилин.
[13:20]На студії під час запису пісні їй довелося співпрацювати з саунд-продюсерами, які у свій час співпрацювали з відомими світовими виконавцями, такими як Арета Франклін, Майкл Джексон, Джастін Тімберлейк. Фахівці студії звукозапису, не розуміючи українську мову, відчули кожне слово і змогли передати призведеній пісні увесь характер. До речі, наразі реалізовано благодійний тур Америкою, де Міка Ньютон виступала разом з іншими українськими артистами. Вже відбулись концерти у Сан-Франциско та Сіетлі, концерти у Маямі та Лос-Анджелесі та інших містах.
[14:18]Якщо говорити про всесвітньо відомих музикантів, які своєю творчістю відзначили українську війну, то тут варто зазначити лідера рок-гурту Бон Джові, який заспівав на підтримку біженців, закликавши підтримати Україну та її громадян, змушених залишити свої домівки. Джон Бон Джові виступив у межах туру гурту Бон Джові 2022 з метою залучення коштів для ініціативи Stand Up for Ukraine. Культовий рок-гурт Pink Floyd презентував пісню Hey, Hey, Rise Up, в основі якої український стрілецький гімн Ой, у лузі червона калина. Надихнувшись версією Андрія Хливнюка, лідера гурту Бумбокс, фронтмен Девід Гілмор вирішив, що пісня має вийти від імені Pink Floyd. Для цього він запросив колишніх учасників гурту і записали свою цікаву версію. Пісня виражає зміст гніву на наддержаву Росію, але має на меті підняття духу народу України та заклик до миру. Джуліан Леннон порушив свою давню обітницю ніколи не виконувати найзнаковішу сольну пісню Imagine свого батька Джона Леннона. Зазначимо, що у пісні Imagine Джон Леннон виклав свої утопічні погляди і думки щодо того, який повинен бути світ. Композиція стала своєрідним антивоєнним гімном. Пісня відбиває світло в кінці тунелю, на яке ми всі сподіваємося, а зміст переносить слухача в простір, де любов і єдність стають реалістичністю, хоча б на мить. Лідер ірландського рок-гурту U2 Боно приїхав до України і виступив у Київському метро на станції Хрещатик, давши акустичний концерт. Таким чином відомий музикант підтримав Україну. Послухати концерт прийшли волонтери, бійці територіальної оборони, військовослужбовці, мешканці столиці. Варто зазначити, що до концерту долучився Тарас Тополя, лідер рок-гурту Антитіла, заспівавши на цьому концерті декілька популярних пісень разом з Боно.
[17:15]Хочеться також відзначити легендарну пісню, абсолютний світовий хіт, Wind of Change рок-гурту Scorpions. Почуття надії та миру в пісні широко сформульовані вокалістом Клаусом Майне, а мелодія цієї композиції і текст яскраво передають настрій, очікування і надії, які панували в суспільстві. Тож 26 березня 2022 року на концерті у Лас-Вегасі вокаліст гурту Клаус Майне замість першого рядка пісні I follow the Moscow Down to Gorky Park, заспівав Now listen to my heart, it says Ukrainian. Тепер послухай моє серце, воно каже Україна. Під час виступу на екрані сцени майорів український прапор, а світлові прилади були в жовто-блакитному кольорі і освітлювали сцену.
[18:35]Таким чином гурт підтримав моральний дух українців, які постраждали від збройного вторгнення російських військ на територію України та сфокусував увагу на заклику до припинення війни. Підсумовуючи, зазначимо, що діяльність рок-гуртів та виконавців у контексті війни в Україні виявляється дуже активно. Також виявляється інтернаціональний, національний культурний код, це певні знаки і символи, які якраз привертають велику увагу західної аудиторії. А як же розвивалася рок-музика в Україні, в її самому початку, в зародку? Історія української рок-музики її можна розпочати з середини 1960-х років, коли почали з'являтися перші самодіяльні рок-гурти, які намагалися в умовах СРСР, куди входила у той час Україна, долучитися до провідних світових трендів, де лідером у той час була рок-музика. Нагадаємо, що усі актуальні музичні течії у Радянському Союзі спочатку були під забороною, проте з часом заборона потроху знімалася, оскільки партійна верхівка СРСР бачила неможливість протистояти стихії молодіжного руху і намагалася використати соціальний та художній потенціал рок-музики відповідно до панівної ідеології. Знайомство з рок-музикою, її стилями саундом у СРСР відбувалося двома шляхами: за допомогою заборонених тоді радіостанцій Голос Америки та BBC, де можна було почути цю музику, а також її записів на магнітних альбомах, які у той час були альтернативою офіційній радянській звукозаписувальній індустрії. Саме так у СРСР популяризувалася творчість західної рок-музики, лідером якої у 1960-ті роки був вже згаданий раніше гурт The Beatles. Наслідуючи стиль і саунд західного року, українські музиканти не могли оминути реалій, які були в СРСР. Влада намагалася представників рок-музики спрямувати у правильне ідеологічне русло. Саме тоді з'являється абревіатура ВІА, вокально-інструментальний ансамбль, яка була офіційно введена державою для визначення молодіжних музичних ансамблів поп, фолк і рок-гуртів періоду 1966 по 1986 роки. Та застосовувалася як термін для мас-медіа того часу.
[21:58]Щодо рок-музики у її західному розумінні, то можна зазначити, що у СРСР існувало два типи колективів.
[22:10]Перші виконували оригінальний рок західного зразку, а другі – твори радянських композиторів, які різнилися соціальною спрямованістю, музичним стилем та формою функціонування. Останнє передбачало наявність чи відсутність художнього керівника. Гурти, що орієнтувалися на західні зразки, його не мали, тоді як радянські ВІА його обов'язково повинні були мати, і він був не лише лідером, а й аранжувальником, режисером та директором.
[22:49]Розглянемо творчість найбільш популярних у той час українських рок-гуртів. Березень, Друге дихання, Еней. У контексті їх стильових орієнтирів та зазначимо їх місце у становленні і розвитку національної музичної культури. Біг-біт-гурт Березень, створений у 1965 році, орієнтувався не на виконання західних хітів, а на власний репертуар, творцем якого був його лідер Олександр Авагян.
[23:27]Спершу колектив мав назву Марія Оранта. У склад ансамблю входили прекрасні музиканти. Ансамблю вдалося створити студійні записи пісень і знятися для телепрограм, однак жодна з них не потрапила до ефіру. Також колективу прийшлося змінити назву з Марія Оранта на Березень, бо з попередньою їм заборонили виступати. Орієнтиром для творчості гурту стала українська традиція у її міфах, казках та легендах, а сама творчість була просякнута волелюбним українським духом. Гурт Друге дихання з'явився у 1966 році. Гурт отримав перемогу на Біг-бітовому фестивалі у 1967 році.
[24:22]Розпочинали музиканти як виконавці зарубіжних хітів і мали великий успіх у публіки. Проте займатися власною творчістю, відповідно до музичних смаків, він не зміг, оскільки відповідно до умов існування музикантів у СРСР колективу треба було бути приписаним до Укрконцерту.
[24:50]Далі музиканти утворюють гурт Веселі шпаки, який також швидко розпадається, бо музиканти прагнули грати справжній рок, що викликало негативну реакцію у Москві. Потім вони утворили гурт Граємо. Артисти супроводжували виступи Тарапуньки і Штепселя, однак їхні виступи були не просто супроводом, а справжнім повноцінним виступом, послухати який приходили їх прихильники. Стильовим орієнтиром гурту були блюз, рок-н-рол і соул. Гурт Еней в історії української рок-музики став творчою лабораторією у багатьох музикантів: Тараса Петриненка, Кирила Стеценка, Геннадія Татарченка, які плідно працювали у цьому напрямі у подальші роки. Гурт було створено наприкінці 1960-х років тодішніми студентами Київської музичної десятирічки. Музиканти виконували різний репертуар: фольклорні твори, радянські пісні та, звісно, репертуар гурту The Beatles. Пізніше стильові орієнтири гурту розширилися і Еней виконував хард, поп, арт-фолкові композиції, музику у стилі соул, фанк і джаз-рок. Колективу пощастило виступати на телебаченні, тим самим розширивши не лише свою аудиторію, а й давши українським слухачам зразки української рок-музики. І хоча у зв'язку з черговою атакою радянської ідеологічної машини у 1972 році записи і показ на телебаченні виступів гурту, як україномовного, так і рокового, блокувалися, цей колектив все одно став одним з потужних провісників української рок-музики. Українська рок-музика у часи СРСР розвивалася не лише у столиці і, відповідно, була представлена не лише київськими гуртами. У 1970-х, 1980-х роках відомими були Харківські колективи: гурт Ідоли, Назавжди, Арена.
[27:11]Отже, творчість українських рок-гуртів середини 1960-х – 1980-х років орієнтувалася передусім на західні зразки рок-музики, однак не могла обійти й традицій національної культури. У той час ще не можна було говорити про сформовану традицію українського року та його стильовий плюралізм, оскільки більшість напрямів були під забороною і розвивалися підпільно. Проте підґрунтя українського року почало формуватися саме у той період. Фольклорні ВІА, серед яких найпопулярнішими були Кобза, Світязь, Смерічка, Червона рута, належали до колективів другого типу, оскільки вони виконували твори українських авторів і спиралися на національний фольклор. Сьогодні ці колективи зазвичай не розглядають у контексті розвитку рок-музики, оскільки за стилем вони ближчі до популярної музики з мінімальними елементами року. Це електронний гітарний саунд, гітарні соло. Однак у контексті розвитку рок-музики їх можна вважати радянськими аналогами поп-року у розумінні періоду 1960-х – 1970-х років, який передбачав полегшений варіант рок-музики. Виділимо риси фольклорних ВІА, що поєднують їх з рок-музикою. По-перше, це форма гурту, де важливу роль відіграє колективна творчість. Навіть якщо у пісні відповідно до вимог художніх рад був композитор та автор слів, то весь колектив міг брати участь в аранжуванні твору і, звісно, у його виконанні. Зміна учасників не впливала на статус колективу, хоча, безумовно, мала наслідки у творчому обличчі гурту та його саунді. По-друге, інструментарій, вокал і загальний саунд колективів орієнтувався саме на рок-музику, хоча і відтворював його у полегшеній формі. По-третє, імідж виконавців: одяг, зачіски, сценічна поведінка, хоча і був орієнтований на використання національних елементів, все ж таки не міг повністю бути позбавлений атрибутів, що були характерні для західної рок-музики. Отже, фольклорні ВІА у радянські часи були своєрідними аналогами поп-року у СРСР.
[29:57]Ми усвідомлюємо, що ця аналогія не є зовсім точною, бо поп-рок, як стиль рок-музики у цілому, не передбачав використання елементів фольклору. Оскільки в рок-музиці існував такий напрям як фолк-рок, але враховуючи реалії СРСР, ця аналогія стає більш очевидною, відповідно до двох позицій. Перша: підтримка державою саме фольклорних колективів, оскільки вони, на думку ідеологів, були менш небезпечними для радянської ідеології, ніж західноорієнтовані гурти, що пропонували радянській молоді чистий рок із його ідеологією, що для СРСР було вкрай небезпечним.
[30:50]У 1980-ті роки у СРСР загрозою стала вже і національна складова цих колективів.
[31:01]І у той період спостерігається занепад їх діяльності. Однак у 1970-ті роки фольклорні ВІА були одні з найбільш бажаних колективів подібного формату на радянському телебаченні, а тому вони стали найбільш популярним видом рок-музики у СРСР, тобто фактично поп-роком. По-друге, варто відзначити культуротворчий потенціал фольклорних ВІА, які були справжніми носіями національної культури на теренах СРСР, що і стало причиною їх поступового витискування у 1980-ті роки. Як показала історія, про що йтиметься далі, поп-рок в Україні має важливий культуротворчий потенціал, який розкрився вже пізніше у пострадянський час. Тому ранні некласичні форми поп-року у СРСР можна розглядати як прототипи більш пізніх класичних, що мають світові аналоги. Але на відміну від західного поп-року, що тяжив до транснаціонального виміру, культуротворчий потенціал, закладений у фольклорних ВІА в Україні, було збережено та трансформовано відповідно до нових реалій. Отже, в радянські часи рок-музика в Україні не могла розвиватися аналогічно західній, оскільки не усі її напрями відповідали радянській ідеології, а тому стильова палітра радянської рок-музики, відносно західної, була дещо обмеженою. Поп-рок, як напрям у його класичному вигляді, не був представлений в українській музиці. Однак його соціокультурним аналогом була творчість фольклорних ВІА, які поєднували риси року та популярної музики з фольклорними елементами.
[33:01]Після отримання незалежності Україною у 1991 році ситуація змінюється. Мистецтво, у тому числі й естрадне, виходить з-під тиску ідеологічних заборон і починає активно розвиватися. У цей час продовжують працювати українські рок-гурти, що почали свою діяльність у часи перебудови, а також з'являються нові. Серед найбільш національноорієнтованих стильових відгалужень рок-музики у 1990-х роках був напрям фолк-рок, який репрезентував національний первень у його найвідкритішій формі. Лідером українського фолк-року у 1990-х роках стає гурт Воплі Відоплясова, скорочено ВВ. Колектив був створений у 1986 році. Колектив починав як гурт, що грає панк-рок, але були і пісні, які мають виразні риси фолк-року.
[34:16]З усього фольклорного шару учасники гурту обирають найчастіше ліричні або жартівливі пісні, які трактуються в іронічному ключі. І, до речі, гурт дуже успішно працює сьогодні і продовжує свою лінію, намічену у 1990-х роках.
