Глобальне потепління. Чи зруйнують люди власну планету?

[0:00]Чи справді клімат на планеті змінюється? Щоб ствердно відповісти на це питання, не треба бути вченим. Достатньо жити на цій планеті останні кілька років. А ось наскільки впливає на цей процес діяльність людини, чи зміни відбуваються природнім шляхом, це викликає постійні суперечки. Наразі достеменно відомо, що глобальне потепління, як основна ознака зміни клімату, це тривале нагрівання кліматичної системи Землі, що спостерігається, починаючи з доіндустріального періоду, тобто з середини XIX століття. Свіжі відео про науку від Хмаринки на каналі Хмаринка Science. Не забудьте підписатися та увімкнути дзвіночок і пам'ятайте, що коментарі дуже допомагають у просуванні відео. Привітайтесь з нами, напишіть вашу думку про кліматичні зміни. Сукупність даних, зібраних протягом тривалого часу, дозволяє побачити загальну динаміку кліматичної системи. Наприклад, подивившись на аналіз температури поверхні, зроблений Інститутом космічних досліджень NASA. Ці графіки демонструють зміни температури поверхні впродовж років та оновлюється щомісяця, базуючись на даних метеорологічних станцій. Окрім того, глобальне потепління призводить до низки ефектів, які також можна виміряти. Води океанів нагріваються та розширюються, отже, глобальний рівень моря піднімається. Починаючи з 1993 року, середній глобальний рівень моря піднімався зі швидкістю приблизно 3 мм на рік, але з роками цей показник збільшується. У результаті, до 2100 року середній глобальний рівень моря може піднятися на 65 см у порівнянні з рівнем 2005 року. Крижані покриви Гренландії та Антарктики швидко втрачають масу. На це вказують дані супутників, що збирають інформацію про ці регіони впродовж кількох десятиліть. Так, Гренландія втрачала в середньому 279 млрд тонн льоду на рік у період між 1993 і 2019 роками, тоді як Антарктида втрачала близько 148 млрд тонн льоду на рік. Вчені пов'язують тенденцію глобального потепління із парниковим ефектом, коли сонячне світло потрапляє на поверхню Землі, його енергія поглинається та повертається у космос у вигляді тепла. Певні гази в атмосфері перешкоджають виходу цього тепла, в результаті чого поверхня планети нагрівається. Чим більшою буде концентрація таких газів, тим більше тепла затримається. Концентрація вуглекислого газу, метану та оксиду азоту в атмосфері наразі є найбільшою за останні 800 000 років. Умови на Землі змінювалися протягом усієї її історії. Лише за останні 650 000 років відбулося сім циклів збільшення і відступу льодовиків. А різкий кінець останнього льодовикового періоду, близько 11 700 років тому, став початком сучасної ери клімату. Більшість із цих природних явищ пояснюється невеликими варіаціями орбіти Землі, що змінюють кількість сонячної енергії, яку отримує наша планета. У більшості кліматичних змін минулого, так само, як і сьогодні, брали участь парникові гази. Коли їх ставало забагато, Земля також нагрівалася, але ці зміни відбувалися поступово. І планета мала мільйони років, щоб пристосуватися до нових рівнів вуглекислого газу. У тих же випадках, коли концентрація парникових газів збільшувалася раптово, наприклад, через сильні виверження вулканів, наслідки для біосфери Землі були катастрофічними. 97% кліматичних експертів погоджуються, що саме діяльність людини спричиняє глобальне потепління. Ці дані отримали в результаті шести незалежних наукових досліджень на основі аналізу 11 944 тез наукових робіт, що стосуються змін клімату. Діяльність людини створює викиди вуглецю у 3,8 рази швидше, ніж давні вулкани. Діяльність людини вже спричинила серйозні зміни клімату. Навіть якщо сьогодні людство повністю відмовиться від викопного палива і промисловість припинить викидати парникові гази, глобальне потепління буде продовжувати поширюватися ще принаймні кілька десятиліть, а то й століть. Це пов'язано з тим, що вуглекислий газ надовго затримується в атмосфері, до того ж для адаптації системам планети потрібен деякий час. За відсутності серйозних заходів щодо зменшення викидів, глобальна температура до кінця століття може зрости в середньому на 6° за Цельсієм, але можливо, ще не пізно обмежити деякі наслідки зміни клімату. Для того, щоб потепління не перевищило 1,5° за Цельсієм у порівнянні із доіндустріальним рівнем, світ повинен трансформуватися. Хоча в деяких регіонах та країнах певні сфери бізнесу і промисловості здійснюють перехід до зниження викидів парникових газів, цього недостатньо, щоб обмежити потепління до бажаного рівня. Необхідно, щоб глобальні викиди вуглекислого газу у певний момент у майбутньому стали нульовими. Для цього потрібно максимально зменшувати щорічні викиди парникових газів. Щоб це здійснити, знадобляться масштабні глобальні системи енергетики, сільського господарства, економіки, споживання їжі, енергії та матеріалів. Більше половини загальносвітових викидів парникових газів створюють чотири країни: Китай, США, Індія та Росія. У 2015 році країни підписали Паризьку угоду та зобов'язалися вжити необхідні заходи, щоб обмежити викиди вуглекислого газу з 2020 року і затримати нагрівання на рівні 1,5°. Перший офіційний висновок щодо ефективності цих кроків слід очікувати у 2023 році, але кліматичні експерти вже заявляють, що досягнути поставлених цілей не вийде. Згідно з їхнім звітом, майже 75% із 184 обіцянок Паризької угоди визнані недостатніми для уповільнення кліматичних змін. Україна входить до семи країн, які разом з країнами Європейського Союзу до 2030 року зобов'язалися скоротити свої викиди щонайменше на 40% у порівнянні з 1990 роком. Згідно із рейтингом Climate Change Performance Index за 2019 рік, Україна займає 17-те місце з 61 за ефективністю боротьби зі зміною клімату. Втім такі високі рейтинги наша держава отримала не через дієву кліматичну політику, а через вплив політичної та економічної кризи. Експерти критикують відсутність плану поступової відмови від вугілля та наголошують, що стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року не передбачає абсолютного скорочення викидів парникових газів у порівнянні із сучасним рівнем. Карантинні заходи, що застосовують країни світу у відповідь на пандемію COVID-19, спричинили зниження використання транспорту, а також скорочення промислових та комерційних операцій. У результаті викиди парникових газів та забруднювачів повітря знизилися. Втім вплив від цього буде нетривалим. Аналіз показує, що навіть якщо деякі заходи блокування триватимуть до кінця 2021 року, глобальна температура буде лише на 1 соту градусів за Цельсієм нижче очікуваного рівня у 2030 році. До того ж, після повного виходу з карантинних обмежень, викиди можуть збільшитися, адже уряди вимагатимуть подолати економічні збитки. А як ви вважаєте, людство може провести нашу планету до загибелі і що може зробити кожен з нас, щоб знизити згубний вплив на планету? Підписуйтесь на канал, пишіть в коментарі і не забувайте ставати нашими патронами. Створення подібних відео потребує ресурсів. Як підтримати канал фінансово, читайте під відео. Відео створено з використанням текстів сайту Nauka.ua та озвучено студією Radio Sound, канал Хмаринка.